Чверть століття Володимир Путін перетворював 9 травня на головний інструмент пропаганди та демонстрації військових м’язів. Сьогодні ж російський президент змушений тривожно озиратися на небо через загрозу з боку українських дронів.
Символізм цьогорічних урочистостей виявився болючим для Кремля. Повномасштабна агресія проти України триває вже довше, ніж виснажливе протистояння Радянського Союзу з нацистською Німеччиною. Це створює вкрай незручний історичний контекст для господаря Кремля.
Головною несподіванкою став вигляд самої святкової площі. Міністерство оборони РФ офіційно підтвердило, що традиційної колони техніки цього разу не буде. Важке озброєння та бронемашини вперше за шістнадцять років зникли з програми параду.
Дмитро Пєсков пояснює такі зміни “терористичною активністю” Києва. Під цим терміном Москва має на увазі регулярні удари українських ракет та БПЛА по нафтопереробних заводах і складах. Раніше Путін демонстративно ігнорував будь-яку небезпеку.
Для пересічних росіян свято затьмариться ще й цифровою ізоляцією. Влада оголосила про масштабне обмеження доступу до мобільного інтернету безпосередньо 9 травня. Такі заходи безпеки стають частиною нової тривожної реальності.
Дипломатична арена параду також виглядає вельми безлюдною. Попередній список іноземних гостей виявився критично коротким і доволі специфічним. Серед запрошених фігурують лідери Лаосу, Малайзії, Словаччини та незмінний союзник Олександр Лукашенко.
Криза авторитету та внутрішні конфлікти
Труднощі зі збереженням впливу в Центральній Азії стали очевидними через відсутність лідерів цього регіону. Навіть традиційні партнери знаходять причини для відмови. Наприклад, прем’єр Вірменії Нікол Пашинян віддав перевагу передвиборчій кампанії, ніж поїздці до Москви.
Внутрішня ситуація в Росії також виглядає дедалі нестабільнішою. Аналітики фіксують зростання невдоволення як серед еліт, так і серед звичайних громадян. Популярність Путіна на тлі економічних проблем поступово знижується.
Цікаво спостерігати за публічними проявами протесту. Навіть лояльні раніше адвокати та блогери починають відкрито критикувати політику чинного режиму. Подібна зухвалість свідчить про зміну суспільної атмосфери в країні.
Ситуацію загострюють чутки про можливий заколот або замах. Провідні світові медіа, серед яких CNN та Financial Times, повідомили про посилення охорони диктатора. Це пов’язують із внутрішньою боротьбою між силовими структурами.
«Влада, як і раніше, безроздільно зосереджена в його руках, але магія влади зникає», – вважає аналітик Олександр Баунов (x.com).
Тетяна Станова з R.Politik (x.com) зазначає, що в оточенні президента посилюються сумніви щодо наявності чіткого плану дій. Система управління стає дедалі токсичнішою. Путін же вперто відмовляється переглядати свій курс.
Попри все, експерти не прогнозують миттєвого краху режиму. Проте утримання статус-кво потребує від Кремля колосальних зусиль. Особистий авторитет правителя, який був головним активом, стрімко тане.