Російська армія знайшла спосіб поповнювати штурмові роти завдяки насильній мобілізації засуджених.
Для виконання планів Міноборони РФ воєнкоми почали застосовувати жорстокі катування безпосередньо у збірних пунктах. Про це журналістам «Север.Реалии» (проєкт Радіо Свобода) повідомили родичі постраждалих в’язнів. Через падіння кількості добровольців система перейшла до відвертого насильства. Людей б’ють, катують задухою та погрожують сексуальним насильством.
Масовий примус на тлі дефіциту добровольців
Правозахисники фіксують масштабний характер цього явища.
За інформацією Веніаміна, правозахисника у сфері прав засуджених, силовики примусово рекрутували вже десятки тисяч ув’язнених. Новою тенденцією стало те, що катування відбуваються поза межами колоній. Працівники військкоматів повністю перейняли звірячі методи в УФСВП. За даними правозахисного проєкту Gulagu.net, з 2022 року російське військо залучило понад 180 тисяч засуджених осіб. Незалежні журналісти з «Медіазони» та Російської служби «Бі-бі-сі» підтвердили смерть мінімум 23 187 таких бійців станом на кінець березня 2026 року.
Ситуація загострювалася поступово.
Про системний тиск на засуджених заради підписання контрактів медіа повідомляли ще у 2025 році. Тоді відмовників карали рейдами ОМОНу, триманням у ШІЗО та новими кримінальними справами. Згодом тиск лише посилився. Повідомляється, що у 2026 році насильство поширилося на мігрантів та жінок-в’язнів. Громадянка Узбекистану Уміда розповіла «Азаттик Азія», що її співвітчизниць морили голодом по 10 днів. Через страх потрапити на фронт деякі жінки намагалися вчинити самогубство.
Катівні замість медичної комісії у Пензі
Історія 57-річного Ігоря К. демонструє деталі цього процесу.
Чоловіка, засудженого за утримання притону в Сердобську, 25 квітня привезли до пензенського військкомату. Разом із ним доставили ще двох осіб із ВК-5. Спочатку засуджених намагалися ввести в оману обіцянками про «відновлення будинків». Ігор відмовився підписувати папери та вимагав провести медогляд через серйозні проблеми із серцем. Ув’язненого взагалі ніколи не призивали до армії за станом здоров’я. Проте у відповідь силовики влаштували справжні катування.
Родичка Ольга детально описала знущання над засудженими.
Ігор одразу відмовився і вимагав медкомісію. Тож вони почали знущатися і бити. У кімнаті було дуже жарко. Їх кілька годин протримали в натопленому приміщенні в застебнутих наглухо пуховиках, потім зв’язали руки і натягнули пакети на голову. Ігор знепритомнів. Коли опритомнів, підсунули контракт на підпис – він відмовився. Тоді вони почали бити по голові, до відключки. Один кат душив, другий – бив по голові. Другий хлопець підписао на цьому моменті.
Навіть офіційне визнання непридатності не врятувало чоловіка від відправки.
Лікарі військкомату поставили Ігорю категорію «Д». Попри це, засудженого знову кинули до кабінету-катівні. Йому погрожували зґвалтуванням у зв’язаному стані, після чого чоловік зламався. Зараз він перебуває у штурмовій роті військової частини № 41885 на території Ростовської області.
Зламана лопата як аргумент Міноборони
Аналогічна трагедія спіткала 58-річного Павла П. із Пензи.
Чоловіка мали звільнити вже 14 вересня 2026 року. У 2023 році його покарали на 3,5 роки за вирощування марихуани. Родичка Ганна підтвердила, що засуджений був затятим противником війни. Павла сильно били у ВК-7, а потім у виправному центрі в селищі Беково. Під час побачення чоловік був повністю синім від побоїв. Наприкінці квітня адміністрація зламала об Павла лопату і погрожувала зґвалтувати держаком. В’язень не витримав тортур і підписав контракт.
Вже 25 квітня Павла разом із дев’ятьма іншими побитими засудженими вивезли під Ростов.
Серед мобілізованих був навіть чоловік із гепатитом. У травні Павло перестав виходити на зв’язок із родиною. Перед зникненням він повідомив про перебування на тижневих навчаннях на полігоні. Ганна наголошує, що її родич ніколи не служив в армії. Тепер непідготовлених людей планують кинути на штурм. Відповіді на скарги від прокуратури Пензенської області родичі так і не отримали.