Київ мав здатися за лічені дні після масштабного російського нападу у 2022 році.
Швидкої перемоги чекали й США з Ізраїлем, коли наприкінці лютого атакували Ісламську Республіку.
Проте класична військова перевага не забезпечила тріумфу над слабшими опонентами. Натомість Іран та Україна переламали хід бойових дій за допомогою бюджетних БПЛА власної розробки.
Конфлікти сучасності вивели асиметричне протистояння в повітрі на новий рівень, стверджують фахівці. Країни з меншим військовим потенціалом компенсують дефіцит ракетного озброєння та брак сучасної авіації масованим застосуванням безпілотних систем.
«Війна дронів є новою в тому сенсі, що вона не замінює традиційні військові засоби, а радше змінює способи їх застосування», – зазначив аналітик французького центру Atum Mundi Клемент Молін.
Він підкреслив, що активне використання БПЛА Україною та Росією спричинене неможливістю завоювати повне панування у небі. Аналогічні процеси спостерігаються і на Близькому Сході.
Молін зауважив, що піхота, бронетехніка, авіація та забезпечення досі залишаються базою оборони. Проте значення безпілотних технологій стрімко зростає.
Штучний інтелект керуватиме автономними операціями апаратів у майбутньому. Наземні роботизовані платформи виконуватимуть завдання з логістики чи штурму. А морські безпілотники діятимуть на воді й під нею, перетворюючись на автономні платформи для запуску інших дронів.
Економічне виснаження дешевою зброєю
Західна коаліція розпочала повітряну операцію проти Ірану 28 лютого, атакувавши індустріальні об’єкти, ядерні центри та ліквідувавши десятки високопосадовців.
Тегеран не мав потужної ППО та сучасних літаків. Проте країна відповіла тисячами балістичних ракет і безпілотників, поціливши по базах США, Ізраїлю та нафтовій інфраструктурі Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту, Катару й Бахрейну.
Іранські атаки заблокували рух суден в Ормузькій протоці. Це паралізувало головний світовий маршрут транспортування нафти, забезпечивши Тегерану потужний важіль впливу на глобальну економіку та сусідів.
Собівартість окремого іранського безпілотника становить близько 7 тисяч доларів. Попри протидію ППО, вони завдали колосальних фінансових збитків опонентам. До перемир’я 8 квітня Іран випустив орієнтовно 4 тисячі Shahed-136 та Arash-2.
Фарзін Надімі, аналітик Вашингтонського інституту, констатував, що ці удари підірвали судноплавство, пошкодили протиракетні радари та змусили держави витрачати величезні кошти на бойову готовність.
«Ударні дрони-камікадзе Ірану продемонстрували під час конфлікту 2026 року, що навіть серйозно ослаблені сили можуть зберігати наступальний потенціал і, ймовірно, навіть змінювати баланс сил завдяки постійній дешевій війні на виснаження», – додав експерт.
Не менш важливу роль копійчані дрони відіграють і на українському фронті.
Українські безпілотники зупинили просування окупантів, перевівши війну у позиційну фазу. Водночас у глибокому тилу БПЛА атакували російські кораблі у Балтійському та Чорному морях, вражали військові літовища та руйнували нафтопереробні заводи РФ.
Москва спочатку суттєво відставала у цих технологіях, тому імпортувала тисячі безпілотників з Ірану, а згодом розгорнула власні заводи.
Експерти наголошують, що поява FPV-дронів, важких логістичних платформ, апаратів на оптоволокні та камікадзе типу Shahed повністю змінила архітектуру сучасного бою.
Технології в руках воєнізованих формувань
Регулярні армії світу дедалі частіше стикаються з безпілотними загрозами від недержавних сил. Найактивніше БПЛА застосовують єменські хусити та ліванська «Хезболла».
Ліванське угруповання перейняло досвід російсько-української війни, почавши використовувати дрони, керовані через волоконно-оптичний кабель.
За останній місяць оператори «Хезболли» знищили трьох ізраїльських військових та одного цивільного за допомогою таких БПЛА. Це підтвердило безпорадність передових армій перед дешевими технологічними новинками.
Волоконно-оптичний провід захищає апарат від систем радіоелектронної боротьби. Для точного удару оператору не потрібна пряма видимість цілі, на відміну від стандартного радіокерування.
Паралельно хусити атакують торговельні кораблі у Червоному морі за допомогою ракет та безпілотних катерів.
Стівен Фельдстайн із Фонду Карнегі зазначив, що хусити та «Хезболла» довели ефективність асиметричних методів проти потужних армій.
«Хусити – класичний приклад нерегулярного угруповання, яке з часом створило складну програму виробництва дронів і ракет та спричинило значні потрясіння в регіоні», – вважає він.
Фахівці підсумовують, що обидва угруповання створюють зброю на основі іранських розробок, використовують цивільні компоненти з Китаю та впроваджують тактичні уроки української війни.