Модернізація пошкодженої логістики, відновлення життєво важливих мереж та довгострокове зближення українського ринку з європейським залишаються на порядку денному фінансових структур Європейського Союзу. Стратегічний та політичний напрям цієї роботи суттєво посилився весною 2026 року. Тоді посаду віцепрезидента Європейського інвестиційного банку обійняв колишній австрійський канцлер Карл Негаммер, під чиє безпосереднє керівництво перейшов український портфель проєктів.
Для високопосадовця це далеко не перше знайомство із викликами, з якими стикається країна. Австрійський політик відвідав звільнену Київщину ще у квітні 2022 року, ставши одним із перших іноземних лідерів у деокупованому регіоні. Новий візит посадовця наприкінці квітня 2026 року мав чітку практичну мету. Банкіри провели ретельну перевірку поточних ініціатив та погодили майбутні інвестиційні плани.
В ексклюзивній розмові з журналістами NV Бізнес віцепрезидент ЄІБ детально окреслив бачення роботи установи. Карл Негаммер розповів про жорсткі вимоги до громад, інструменти фінансового контролю та реальну оцінку українських перспектив європейськими компаніями.
Енергетична стійкість та житлова реформа для переселенців
Поїздка європейської делегації збіглася з роковинами аварії на Чорнобильській АЕС, що знову актуалізувало питання безпеки об’єктів. Нещодавній удар по Новому безпечному конфайнменту підтвердив серйозність теперішніх загроз для інфраструктури. Установа намагається одночасно вирішувати екстрені завдання та вкладати кошти у майбутній розвиток. Прикладом такої тактики стала підтримка «Нафтогазу України» під час минулої зими за рахунок кредиту на 350 млн євро та гранту ЄС на 127 млн євро. Державна компанія зобов’язалася реінвестувати аналогічну суму коштів у проєкти декарбонізації та відновлюваної енергетики.
Важливим механізмом підтримки виступає масштабна європейська програма Ukraine Facility із загальним бюджетом 50 мільярдів євро. Інвестиційне вікно цієї ініціативи передбачає близько 2,6 мільярда євро фінансування під гарантії ЄС для муніципальних, транспортних та енергетичних проєктів. Ефективність розподілу грошей оцінюється за конкретними результатами:
- відновлення роботи пошкоджених мереж;
- наявність у громадян води, світла та опалення;
- підвищення стійкості державних послуг.
ЄІБ залишається ключовим партнером для місцевих громад та муніципалітетів. Банк фінансує відбудову близько 500 соціальних об’єктів у понад 150 українських населених пунктах. Карл Негаммер особисто оглянув ліцей № 12 у Ковелі та відновлену школу в Гостомелі. Крім того, місцева влада має змогу залучати гроші на модернізацію тепломереж через державні банки-партнери – Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.
Окремим пріоритетом у діяльності фінансової інституції є створення фонду доступного житла для ветеранів та внутрішніх переселенців. Фахівці банку безпосередньо долучилися до створення оновленого профільного законодавства України. У 2025 році установа затвердила виділення 200 млн євро на соціальне житло. Невдовзі планується підписання першого пілотного проєкту вартістю 100 млн євро, де кредитні та грантові кошти розділені порівну. Нові будинки будуть енергоефективними, а вартість оренди планують привязати до доходів мешканців.
Захист інвестицій та стимулювання приватного бізнесу
Для залучення іноземних інвесторів під час активних бойових дій розробляються спеціальні фінансові інструменти. Спільно з Єврокомісією було запущено програму експортних кредитних гарантій на суму 300 млн євро для зниження воєнних ризиків. Ініціативу підтримує Європейський інвестиційний фонд, а реалізація йде через національні агентства Данії, Фінляндії, Італії, Латвії, Румунії, Іспанії, Словаччини та Словенії. Це дозволяє забезпечити стабільне постачання в Україну обладнання, будівельних матеріалів та новітніх технологій.
Особливу увагу міжнародні донори приділяють підтримці малого та середнього підприємництва у виробничому секторі. Через створений Фонд економічної стійкості України вже виділено 100 млн євро для Укрексімбанку та 70 млн євро для Укргазбанку. Найближчим часом планується спрямувати ще 160 млн євро. Проєкт спрямований на те, щоб допомогти вітчизняній економіці відійти від сировинної моделі експорту.
Додатково через вісім українських фінустанов діє програма EU4Business, яка має мобілізувати понад 400 млн євро для підприємців із вразливих категорій. Банк активно вкладає гроші і в інвестиційні фонди. Зокрема, у 2025 році 15 млн євро отримав технологічний фонд Ukraine Phoenix Tech Fund, а 50 млн євро було спрямовано в інфраструктурний Amber Dragon Ukraine. Зараз ведеться робота над створенням великого Європейського флагманського фонду для залучення приватного капіталу в модернізацію промисловості.
Нова логістика та європейська інтеграція
Модернізація транспортних коридорів та кордонів у межах ініціативи «Шляхи солідарності» визначена критично важливим завданням. Установа активно підтримує переведення українських залізничних шляхів на європейський стандарт колії. Фахівці вже завершили першу тестову ділянку довжиною 22 кілометри на відрізку між Ужгородом та Чопом. Наступні етапи передбачають розширення цієї мережі у напрямку Києва, Львова та Ковеля. Також фінансується оновлення прикордонних пунктів пропуску з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.
Попередній досвід роботи Карла Негаммера на посаді керівника австрійського уряду допомагає йому краще розуміти політичний контекст місії. Повернувшись до країни через чотири роки після перших відвідин Бучі, він відзначає очевидний прогрес у відновленні. Попри воєнні ризики, відбудова України стане одним із наймасштабніших економічних проєктів у сучасній Європі. Посадовець закликає австрійські компанії, які традиційно сильні в українському банківському та деревообробному секторах, інвестувати у довгостроковий потенціал ринку.
Головним підсумком нинішнього візиту банкір вважає не стільки обсяг погоджених грошей, скільки соціальний ефект для людей. Попри складні обставини, відкриття шкіл дає дітям та їхнім батькам чітку причину залишатися вдома. Крім гуманітарних об’єктів, під час поїздки сторони підписали важливі угоди щодо фінансування зеленого переходу компанії «Центренерго». Також затверджено допомогу уряду у підготовці великих інфраструктурних проєктів в енергетичній та залізничній галузях.