Громади самостійно не здатні фінансово забезпечити дах над головою для мільйонів переселенців. Про це заявив Ігор Терехов, мер Харкова та очільник Асоціації прифронтових міст та громад, під час відвідин ГО «Центр інтеграції» у Рівному. За його словами, розв’язання житлових проблем та виплата компенсацій мають негайно стати частиною єдиної державної стратегії. Муніципалітети роблять максимум, але без підтримки центру кризу не подолати.
Робочий візит посадовця об’єднав навколо болючих питань приблизно 50 внутрішньо переміщених осіб із різних куточків України. Учасники дискусії обговорювали інтеграцію у нові соціуми, пошук роботи, навчання малечі та отримання житла. Поточний формат допомоги людям, які втратили свій дім, вичерпав себе. На думку Терехова, українська влада зобов’язана кардинально реформувати підходи до взаємодії з ВПО.
ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА,ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Розумію наскільки не просто сьогодні вам всім, чудово розумію. І якщо сьогодні у вас 17 тисяч, як ви сказали, у Харкові перебувають 216 тисяч. 216 тисяч вимушених переселенців. До речі, знаєте, мені не дуже подобається ця назва – вимушені переселенці. Держава повинна зробити все, щоб цього не було. Щоб кожна людина, яка була, на жаль, вимушена переїхати, була інтегрована в то суспільство, в ту громаду, в то місто, яке ви обрали.
Місцеві бюджети Києва, Харкова чи Рівного просто тріснуть без централізованого фінансування житлових програм. Очільник прифронтового мегаполіса переконаний, що переселенці мають почуватися повноцінними громадянами там, де зупинилися. Проте безпека, наявність працевлаштування та безкоштовні гуртожитки – це лише тимчасові заходи. Головним викликом сьогодення залишається відсутність у людей власної постійної оселі.
ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД
Що потрібно сьогодні, щоб люди почувалися беззахищеними, щоб вони залишалися в тих містах, в яких вони зараз.? Ну, перш за все, це власна бласне бажання. Як воно формується? Безпека, безумовно. Житло. Неможливо весь час знімати житло. Неможливо весь час жити у гуртожитках. І це повинна зробити держава. Бо ніякого бюджету, ні Рівному, ні Харкову, ні Києву не вистачить, до речі. Це потрібна державна політика. Місто, де працювати і заробляти кошти. Безумовно. Якщо не буде заробітку, то люди будуть просто виїжджати. Просто виїжджати. Наступне питання. Де навчати дітей? Яку освіту они будуть мати? І це теж державна політика. Так, нам потрібно бути разом. Безумовно бути разом. Нам потрібно бути об’єднаними.
Прикладом локальної турботи є Харків, де прихисток знайшли понад 216 тисяч переселенців, серед яких 28 тисяч – діти. Тут створили спеціалізований Міський центр послуг для ВПО та запровадили унікальні пільги. Громада забезпечує людей безкоштовним проїздом у транспорті та гарячими обідами в усіх дев’яти районах міста. Шкільні їдальні щодня видають близько 55 тисяч порцій безкоштовної їжі. Але базове питання компенсацій за знищене майно мусить вирішувати саме держава.
ІГОР ТЕРЕХОВ, ХАРКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА, ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ПРИФРОНТОВИХ МІСТ ТА ГРОМАД Робимо все можливе. Відкрили окремий ЦНАП для людей, які приїхали до нас. Бо ті питання, з якими, ну, що мені вам казати, так? Ті питання, з якими звертаються люди, вони відрізняються від тих питань, з якими сьогодні зіткаємось, коли люди, які все своє життя живуть у нас у місті. Перш за все, компенсація за втрачене житло.Як це зробити? Бо поки що мають компенсацію тільки хто? Учасники бойових дій на тимчасово окупованих територія. А потрібно, щоб всі мали компенсацію. Бо, насправді, потрібно за щось купувати нове житло. Тобто потрібно отримати сертифікат. Так, і чудово розумієш, що сьогодні йде війна, і коштів на все не вистачає, і ми втратимо величезні кошти на війну. Але ж неможливо, щоб люди, а їх така кількість, неможливо бути між небом і землею, неможливо. Потрібно, щоб була компенсація, потрібне житло. І це повинна бути державна програма.