Новий очільник Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський, який очолив відомство у серпні 2025 року під тиском громадськості, зіткнувся з критичним дефіцитом кадрів та фінансів. Наразі штат органу укомплектований лише на 29%, що становить 1 182 особи. Через системне недофінансування та судові позови з боку колишніх працівників бюджетні кошти БЕБ ризикують вичерпатися вже на початку осені.
Найбільшою загрозою для стабільності бюро стали масові судові розгляди. Протягом 2022-2026 років експрацівники вже відсудили у держави 3,26 млн грн через порушення норм оплати праці. Лише з жовтня 2025 року кількість нових позовів зросла на 18 справ. У самому БЕБ прямо заявляють, що така динаміка призведе до фінансового колапсу в період вересня-жовтня.
Проблема криється у штучному заниженні зарплат. Кабмін використовує спеціальний прожитковий мінімум для розрахунків — 2 102 грн замість встановлених законом 3 328 грн. Це призводить до того, що детектив отримує близько 60 тис. грн. Така сума майже вдвічі менша за виплати в ДБР. Крім того, БЕБ — єдиний силовий орган, працівникам якого не повертають сплачений прибутковий податок (ПДФО).
Затяжний саботаж реформи
Уряд роками ігнорував технічні потреби бюро. Тільки в березні 2026 року чиновники дозволили відомству купувати спецзасоби для прослуховування. До цього право на таку техніку формально належало податковій адміністрації, ліквідованій ще 14 років тому. Аудитори Рахункової палати у 2025 році офіційно підтвердили відсутність координації з боку Кабміну.
Інфраструктура органу також залишається в зародковому стані. Сьогодні повноцінно працюють лише 9 територіальних управлінь із 24 запланованих. У п’ятнадцяти регіонах України представники бюро взагалі відсутні. Це фактично паралізує можливість оперативного реагування на правопорушення.
Історія створення БЕБ у 2021 році супроводжувалася великими сподіваннями бізнесу. Нова структура мала остаточно зупинити “маски-шоу” та репресивні нальоти податкової міліції. Підприємці особисто брали участь у розробці закону, фокусуючи увагу на аналітичній роботі органу. Це була ключова умова для отримання міжнародних кредитів.
Проте реальність виявилася іншою. Першим керівником бюро став ексголова податкової міліції Вадим Мельник, який привів із собою старі кадри. Данило Гетманцев у 2023 році назвав цей процес “антиреформою”, оскільки 80% персоналу просто змінили вивіску. Після звільнення Мельника Кабмін два роки не призначав постійного директора.
Нереальні очікування уряду
Незважаючи на інституційну слабкість, держава розраховує на надприбутки від роботи бюро. У бюджеті на 2026 рік закладено резерв у 199 млрд грн для сектору оборони. Ці гроші мають надійти саме завдяки зусиллям БЕБ у боротьбі з тінню. Проте ефективність органу наразі викликає сумніви.
Керівництво бюро звітує про позитивні показники, але вони часто виглядають випадковими. Зростання продажів палива наприкінці 2025 року збіглося з енергетичною кризою та блекаутами. А успіхи в торгівлі побутовою технікою припали на період традиційних святкових розпродажів. Це складно назвати результатом системної боротьби зі схемами.
Застосування окремого прожиткового мінімуму для визначення окладів у БЕБ порушує закон. Цим користуються деякі співробітники бюро: після звільнення вони подають до суду на БЕБ з вимогою компенсувати їм недоотримані зарплати.
Мінфін визнає проблему з податковими компенсаціями, але посилається на колізії в Податковому кодексі. Зміни до законодавства не вносяться, бо це спричинить ланцюгову реакцію в інших відомствах. Поки тривають бюрократичні суперечки, головний орган з економічної безпеки залишається без кадрів і на межі банкрутства.
Чи зможе недоукомплектований орган наповнити бюджет у розпал війни? Відповідь уряду на це питання залишається риторичною.
Зараз майбутнє БЕБ залежить від політичної волі виправити власні помилки. Інакше реформа, на яку так чекав бізнес, остаточно перетвориться на фінансову діру.